Як і пророкував Фокус, через кризу ліквідності в банківській системі кредити продовжують дорожчати, а умови їх видачі стають усе більш жорсткими. "Споживчі позики та автокредити дорожчають слідом за інфляцією - на 1,5-2% на місяць, ускладнюються й умови видачі кредитів на покупку житла", - коментує ситуацію фінансовий директор компанії "Простобанк Консалтинг" Олександр Сєдих.
За його даними, ставка по іпотечних кредитах за два останні місяці виросла в середньому на 2% у гривні. Підвищення ставок банкіри пояснюють високим рівнем інфляції та збільшенням дисконтної ставки НБУ з 10% до 12% річних.
Галопуюче зростання кредитних ставок у країні привернуло увагу президента України. Днями він закликав Нацбанк домогтися зниження кредитних ставок. Однак у НБУ воліють діяти по-своєму: побоюючись повторення в Україні кризи такої, що охопила США, Нацбанк готує чергову жорсткість правил кредитування населення.
Наприкінці червня НБУ оприлюднив проект, вступ якого в силу зробить невигідним надання кредитів без початкового внеску. Але найнеприємнішим сюрпризом, особливо з погляду звичайних клієнтів, може стати добровільно примусова згода на надання банком інформації про позичальника в бюро кредитних історій.
Боргова абетка
Підлеглі голови НБУ Володимира Стельмаха продовжують стримувати надто запопадливих банкірів, що захопились роздачею кредитів. Цього разу в планах чиновників жорсткість вимог до формування резервів під проблемні і прострочені кредити.
Приміром, за новими нормативами, банкам прийдеться створювати стовідсоткові резерви під заборгованості більше 31 дня, тоді як зараз цей термін майже в три рази більший - 91 день. А от борги, прострочені всього на три тижні, зажадають від банку покриття 80% суми кредиту.
Розрахунок Нацбанку простий: збільшення резервів для банку невигідно, оскільки вимагає додаткових коштів і в остаточному підсумку скорочує прибуток. На цій логіці базується й оновлена система класифікації клієнтів. НБУ пропонує відносити кожного позичальника - залежно від його платоспроможності - до п'яти категорій від "А" до "Д".
Клієнтів з найкращим фінансовим становищем будуть відносити до категорії "А". Щоб потрапити в цю групу, позичальник повинен буде внести не менше 20% початкового внеску, у групу "Б" - 15%,"В" - 10%. Позичальники, які початкового внеску не робили, будуть належати до груп "Г" і "Д", що означає нестабільне та незадовільне фінансове становище. До найгіршої групи "Д" будуть також належати кредити без застави.
Основний удар, зважаючи на все, нові правила повинні завдати по роздрібному кредитуванню: саме в цьому сегменті найбільше кредитів видається з нульовим початковим внеском. За неофіційними даними, частка проблемних кредитів у споживчих портфелях банків досягає в деяких випадках 30%. Банки не зацікавлені ні в нарощуванні кількості ненадійних клієнтів, ні в збільшенні обсягів резервів, тому на практиці нові вимоги приведуть до чергового витка жорсткості процедури видачі кредитів і збільшення процентних ставок по них.
Як на сповіді
Однак найбільш радикальне нововведення стосується кредитних історій. Кожен позичальник, що бере кредит у банку, повинен буде погодитися з тим, що його дані будуть передаватися в бюро кредитних історій. У випадку відмови клієнта зарахують до найгіршої категорії "Д".
Нова норма цілком узгодиться з інтересами фінансистів, оскільки надає їм додатковий важіль тиску на клієнтів. Справа в тому, що за законом передача інформації, що становить кредитну історію, можлива винятково за згодою її суб'єкта - клієнта банку. Але далеко не кожний погодиться на таку операцію, оскільки в майбутньому це небезпечне відмовою банку видавати кредит.
Тепер же клієнтів будуть ставити перед непростим вибором: або згода на передачу даних у бюро в обмін на прийнятні умови кредитування, або переведення у категорію "ненадійних" і, як наслідок, більш високі відсотки по кредиту.
Тим часом представники вітчизняних бюро кредитних історій з ентузіазмом сприйняли ініціативу Нацбанку. "Дана норма буде сприяти подальшому розвитку ринку кредитної звітності", - упевнена голова правління Міжнародного бюро кредитних історій (МБКІ) Ірина Миколаєнко. При цьому як позитивний приклад вона наводить Казахстан, за законами якого банки зобов'язані надавати інформацію про позичальників у бюро.
Зараз ліцензію Мін'юсту на діяльність мають чотири бюро кредитних історій. Єдиного реєстру кредитних історій поки не існує. До того ж далеко не кожен банк передавав у БКІ інформацію про своїх клієнтів. Незважаючи на це, БКІ вже мають дані не менше третини українських позичальників. "Нашим інформаційним ресурсом користуються більше 50 організацій: банки, кредитні спілки та фінансові компанії. Зі 100 запитів 35 є результативними", - пояснює директор МБКІ.
Новий порядок дасть потужний імпульс бізнесу БКІ, заснованому на зборі, зберіганні та продажі інформації про позичальників. Даних про позичальників стане набагато більше, і не виключено, що в недалекому майбутньому буде створена єдина база кредитних історій. У результаті багато позичальників, особливо ті, хто брав кредит в одному банку, а гроші для його погашення - в іншому, можуть бути відрізані від процесу перекредитування своїх боргів.
"У розвинених країнах видача кредиту без звернення в кредитне бюро неможлива. Незабаром так буде і в Україні", - прогнозує Ірина Миколаєнко. Представники БКІ стверджують, що гарантують захист від несанкціонованого доступу до інформації. "Ми гарантуємо повну її схоронність. Доступ у систему кожного співробітника можливий тільки за наявності логіна і пароля, його перебування в системі фіксується. Всі дані захищені криптографічними способами, а приміщення добре охороняються", - сказала Фокусу Ірина Миколаєнко.
Втім, досвід сусідньої Росії свідчить: гарантій того, що інформація, зібрана бюро кредитних історій, буде збережена, не так вже й багато. Торік у Москві на ринку продавався об'єднаний реєстр всіх кредитних історій по всіх провідних БКІ Росії. Максимум, що загрожує бюро кредитних історій, якщо диск із даними декількох тисяч клієнтів буде продаватися в Інтернеті, - штраф.
Суворі листи
Ситуація на ринку відкриває нові перспективи не тільки для бюро кредитних історій, але й для тих, хто займається вибиванням старих боргів. А таких незабаром стане істотно більше. Адже дорожчають не тільки нові кредити: клієнти деяких банків стали одержувати листи, у яких їм повідомляють про підвищення ставок по вже виданих кредитах. Експерти не виключають, що ця знахідка буде підхоплена багатьма банкірами. З огляду на тривале зростання інфляції (у червні українські та міжнародні експерти знову погіршили прогноз інфляції до 21,5% до кінця року), кількість людей, не здатних розплатитися за своїми обов'язками, буде рости.
Колекторські агентства, що спеціалізуються на поверненні простроченої заборгованості, можуть розраховувати на роботу з 10% портфелів споживчих кредитів. Саме стільки, за оцінками експертів, можна віднести до безнадійних. За словами директора колекторського агентства "Служба виконання зобов'язань" Вадима Фесенка, робота його установи ділиться на три етапи - soft collection (м'який), hard collection (жорсткий) і судовий. На першому етапі боржникові пояснюють необхідність повернення боргу по телефону, за допомогою SMS і листів, на другому - при особистій зустрічі зі співробітниками агентства.
У колекторських агентствах стверджують: розмови про те, що збором прострочених боргів займаються "вишибали" і "мордовороти", не мають під собою підстав. "Всі наші співробітники, які спілкуються з боржниками, як правило, мають вищу юридичну освіту, володіють досвідом роботи в правоохоронних органах або державних установах, проходять спеціальні тренінги з роботи з людьми", - розповів Фокусу Вадим Фесенко з "Служби виконання зобов'язань". За його словами, скарг на колекторські агентства з боку боржників поки не надходило.
Втім, з огляду на ситуацію в економіці, багатьом українцям ще тільки доведеться особисто переконатися в інтелігентності збирачів прострочених боргів.
