Люди витрачають на їжу все більше
Поки депутати зайняті підкилимними іграми, а уряд декларує успіхи в боротьбі з інфляцією та обіцяє подбати про найменш соціально захищених громадян, ті адаптуються до нових умов існування. Пересічні українці, які почали вже звикати до гарного життя, тепер змушені заощаджувати на всьому, щоб вистачало на їжу.
Чим тугіше затягує пояси населення, тим гірше почуваються виробники, орієнтовані на масовий ринок. Скорочення і перегляд статей витрат найчисленнішої групи споживачів вже стали причиною уповільнення зростання в низці галузей. Що в остаточному підсумку позначиться і на загальному економічному розвитку країни, який в останні два роки тримався саме на збільшенні внутрішнього споживчого ринку.
Звикаємо заощаджувати
Останні кілька років локомотивом зростання економіки були галузі, орієнтовані на споживання. За даними Державного комітету статистики, з 2005 по 2007 р. частка кінцевого споживання у ВВП збільшилася з 71,2 до 80%. Іншими словами, саме наші співгромадяни з їхньою тягою до покупок рухали економіку. Експерти в один голос стверджували, що поступове підвищення частки споживання в структурі національного продукту наближає Україну до стандартів розвинених постіндустріальних економік, де саме за рахунок розширення сфери послуг і збільшення випуску товарів забезпечується подальший розвиток країни. Однак у нинішньому році галузі, орієнтовані на споживання, стали помітно просідати в розвитку.
Причина - непомірна інфляція (за підсумками січня-травня вона досягла 14,6%, або 31,1% у річному вирахуванні). У результаті, відповідно до звітів дослідницьких компаній, українці почали переглядати структуру своїх витрат. Все більшу частку в них займають витрати на продукти харчування.
У першу чергу це стосується громадян з низькими та середніми доходами (за підрахунками НБУ, для цієї категорії населення інфляція вже перевищила 40%). Але ж саме за рахунок цих людей виробники дотепер могли розширювати коло споживачів своєї продукції.
"У грошовому вираженні ринки щоденних споживчих товарів показують зростання. Але багато в чому воно пов'язане з високою інфляцією. Громадяни з доходом нижче середнього стали більш ощадливими і переходять на дешевші товари, хоча кілька років поспіль тут простежувалася протилежна тенденція - збільшення продажів більш дорогих марок. Що стосується продуктів харчування, то тут зберігається стабільність, хоча раніше теж спостерігався перехід населення зі своєї цінової категорії у вищу", - говорить керівник відділу ConsumerScan компанії GFK Ukraine Марина Забарило.
Бабуся з бутербродами
У сегменті товарів тривалого користування дослідники взагалі фіксують застій. "Оскільки для багатьох споживачів зростання доходів не встигає за підвищенням цін, вони зайнялися перерозподілом витрат. Це означає, що для виробників товарів тривалого користування настають важкі часи, які переживуть не всі", - вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
"Якщо говорити про велику побутову техніку, то тут у порівнянні з минулим роком збільшуються продажі тільки по окремих товарах, які відносяться до високої цінової категорії. Скажімо, певний приріст продажів спостерігається на посудомийні машини, варильні поверхні, дорогу апаратуру. Що стосується товарів, які традиційно були придбані громадянами з відносно невисокими доходами, то попит на них цього року помітно знизився. Упала реалізація пральних машин, пилососів, дрібної побутової техніки. Споживачі, які не встигли зробити великі покупки раніше, зараз знову їх відкладають, оскільки висока інфляція з'їдає їхні доходи", - повідомляє керівник відділу Retail and Technology GFK Ukraine Андрій Свирський.
Щосили заощаджують українці і на ремонтах, вганяючи в застій виробників і продавців відповідних товарів. "Вже протягом півроку віконний ринок переживає кризу. Якщо в 2007 р. приріст продажів ПВХ-продукції в нашої компанії становив 34%, то цього року ми фіксуємо спад. При цьому вартість товарів по ринку в середньому виросла через підвищення цін на матеріали та зарплатню", - розповідає директор з продажу компанії "Євровікнобуд" Олена Рибінська.
"За останні два місяці продажі на ринку побутової кераміки (сантехніки і плитки) упали приблизно на 20%. Громадяни відкладають покупки або зовсім відмовляються від них через скорочення доходів і труднощі із кредитуванням. В основному нашу продукцію зараз купують люди, яким потрібно виконати програму-мінімум - закінчити розпочатий ремонт або будівництво", - повідомляє комерційний директор компанії "Агромат" Володимир Рева.
Аналогічні справи й у сфері послуг: намагаючись максимально скоротити витрати, більшість пересічних українців починають активно заощаджувати навіть на відпочинку. За спостереженнями туроператорів, якщо ще торік громадяни прагнули розширити географію поїздок і, відповідно, могли дозволити собі дорогі подорожі, то тепер вони керуються тільки ціною - чим дешевше, тим краще. А тому замість очікуваного зростання продажів путівок за європейськими напрямками ринок знову повертається до обслуговування турів у звичні і недорогі країни - Болгарію, Туреччину, Туніс.
Інфляція, а точніше, наслідки боротьби з нею Нацбанку зробили для багатьох українців недосяжною і мрію про власний автомобіль, що не могло не позначитися на самопочутті автодилерів. За даними інформаційно-аналітичної групи Auto-Consulting, у травні продажі машин скоротилися на 18,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. Якийсь час продавці втішали себе тим, що спад цей тимчасовий і викликаний очікуванням зниження цін на імпортні авто після вступу країни до СОТ. Однак експерти сходяться на думці, що справа в банальній нестачі грошей у покупців.
"Основна причина падіння попиту - жорсткість кредитних умов, що відтинає значну частину клієнтів. Продажі в кредит скоротилися приблизно на третину", - говорить генеральний директор корпорації "АІС" Дмитро Федотов.
Далі буде гірше
Виробникам, орієнтованим на кінцеве споживання, варто готуватися до гіршого - у найближчому майбутньому ситуація буде погіршуватися. Про це свідчать і узагальнені дані про настрої українців, представлені в останньому звіті Міжнародного центру перспективних досліджень і компанії GFK Ukraine. За їхніми відомостями, інфляційний тиск виявився дійсно болючим для громадян. За березень-квітень цього року індекс споживчих настроїв (схильність населення до витрат) упав відразу на 9,9 пункту - до 88. Востаннє такий низький рівень фіксувався два роки тому.
"Природно, чим старшим і біднішим був респондент, тим більший песимізм він проявляв. Близькі до нейтральних споживчі настрої зберігали тільки молоді і забезпечені громадяни", - відзначають у МЦПД. Але справа в тому, що кількість бідного населення неухильно росте.
"З початку року в Україні спостерігається збільшення числа людей, які живуть за межею бідності. Зараз до них належить вже 28,6% населення країни", - говорить заступник глави Секретаріату Президента Андрій Кислинський. Першими ціновий удар прийняли жителі невеликих населених пунктів. Але незабаром, вважають експерти, його наслідки більш чітко відчують і у мегаполісах.
Виробники та продавці споживчих товарів поки не втрачають оптимізму і розраховують на відновлення обсягів продажів до осені за рахунок реалізації відкладеного попиту. Поступово повернути українцям впевненість у завтрашньому дні і колишню схильність до витрат могло б згасання інфляції.
"У цілому по країні за результатами червня ми очікуємо показник "мінус" 0,7%", - заявила недавно Юлія Тимошенко. "Зараз існує можливість утримання інфляції на рівні минулого року (16,6%) за умови збереження витрат держбюджету на нинішньому рівні і направлення всіх позапланових надходжень на покриття дефіциту держскарбниці", - вторить їй заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак. Але справа в тому, що влада, схоже, не збирається відмовлятися від цієї практики. Зараз і прем'єр, і Президент один наперед одного змагаються в тому, хто з них більше любить свій народ. Як еквівалент цієї любові традиційно виступають соціальні статті бюджету. Глава уряду вже повідомила, що поправки до головного фінансового документа, які готуються, передбачать розподіл отриманих понад план 30,4 млрд грн. на фінансування різних держпрограм і підвищення зарплат.
З огляду на те, що відбувається, українські і міжнародні експертні центри, які беруть участь у підготовці прогнозу під егідою Міністерства економіки, недавно знову погіршили оцінки розвитку економіки країни. У червні їхній усереднений прогноз інфляції за підсумками 2008 р. склав 21,5%, тоді як ще в березні вони говорили про 14,1%, а в жовтні 2007 р. - про 9,8%. Песимістичніше аналітики стали оцінювати і перспективи зростання ВВП. Усереднений річний прогноз зараз становить 6% (у березні - 6,1%, жовтні минулого року - 6,4%).
Незалежні економісти вважають, що частково зростання національного продукту буде підтримуватися за рахунок промисловості і, зокрема, машинобудування. Цій галузі дозволяють розвиватися укладені раніше довгострокові контракти з російськими підприємствами на постачання обладнання для переоснащення виробництва. Крім того, свою лепту в приріст ВВП внесуть й експортери, поки на світових ринках металу спостерігається гарна кон'юнктура. Але все це означає, що Україна знову повертається до застарілої моделі розвитку. До того ж пересічним громадянам навряд чи цікаво, за рахунок чого і як буде розвиватися країна, якщо влада наповнює їхні гаманці грішми, що знецінюються.
Катерина Прищепа, Яна Медведь
