Український ринок кредитування є молодим і прибутковим, а, значить, особливо привабливим для фінансових афер, від яких страждають як чесні громадяни, так і самі банки. Число кредитного шахрайства не зменшується, а майстерність шахраїв росте: часом ланцюжки махінацій не можуть розплутати навіть досвідчені оперативники...
Минулого тижня з'явилася інформація про те, що півсотні людей одержали листи від UniCredit Bank з вимогами терміново погасити кредит. І в цьому не було б нічого дивного, якби не одне "але": до одержання листів "позичальники" не тільки не чули про те, що є клієнтами банку, але навіть не підозрювали про існування цього банку...
На думку начальника служби безпеки ВАТ ТФБ "Контракт" Леоніда Бондаря, "швидше за все, постраждалі стали жертвою шахрайської схеми, яку організувала і провела група осіб.
Така схема ґрунтується на виготовленні підроблених паспортів з використанням даних реально існуючих фізичних осіб, тобто прізвища, адреси та інші відомості є реальними. Також можуть бути використані загублені (украдені) паспорти, в які вносяться доповнення та зміни, наприклад, вклеюється фотографія". Як відзначив фахівець, незважаючи на існування близько 20 ознак оригінальності паспорта, "на практиці співробітник банку при вивченні документів потенційного позичальника не завжди може виявити підроблений паспорт, сфальсифіковані довідку про присвоєння ідентифікаційного коду та довідку про доходи".
Час, гроші, нерви
Як повідомила начальник відділу просування програм роздрібного кредитування банку "Кредит-Дніпро" Наталя Ксеніта, "при оформленні кредиту присутність власника паспорта є обов'язковою. Виняток можливий тільки на етапі підписання кредитного договору у випадку, коли від імені власника паспорта (тобто позичальника) його підписує третя особа, надаючи співробітникові банку нотаріально завірене доручення, що підтверджує повноваження підписанта". У всіх інших випадках видавати кредит без присутності особи, що виступає позичальником, заборонено.
"Оскільки при укладанні договору клієнта в банку обов'язково ідентифікують, у випадку судового розгляду і за бажання правоохоронної системи встановити істину експертиза зможе, що, наприклад, той же підпис на договорах і ксерокопіях документів - підроблений. Інша справа, що весь цей процес вимагає часу, грошей і нервів", - говорить генеральний директор КУА "Інеко-Інвест" Олег Морква. До речі, на думку експерта, дієвих способів уникнути взаємодії із кредитними аферистами і на 100% захиститися від шахраїв на сьогоднішній день немає.
Хто винен?
Якщо потенційний позичальник приходить у банк із метою одержання кредиту, пред'являючи при цьому чужий паспорт, і однаково кредит одержує, тут можна вбачати шахрайські дії з боку співробітника банку, стверджують фахівці. Якщо ж позичальник при зверненні у фінустанову пред'являє підроблений паспорт, але факт підробки кредитний експерт встановити не зміг, говорити про те, що винен банк, неправильно, оскільки тут вбачаються шахрайські дії з боку позичальника. "Оформлювати кредит співробітники банку повинні на підставі оригіналів документів позичальника, самостійно робити їхні копії. Кредитний експерт повинен обов'язково мати елементарні навики визначення підроблених документів. Наприклад, відбиток рельєфної печатки на першій сторінці паспорта повинен захоплювати правий верхній кут фотографії, а номер рельєфної печатки - збігатися з номером мастикової печатки, відбиток якої проставляється в лівому нижньому куті на другій сторінці паспорта. Наявність же в паспорті підчищень і слідів клею, у т.ч. під фотографією (їх можна визначити на просвіт), а також нерівна форма фотографії говорять про те, що паспорт може бути підробленим", - говорять в "Кредит-Дніпро".
"Не секрет, що інформацію про паспортні дані людини, як й іншу особисту інформацію, потенційно в Україні одержати можна. Тому сьогодні жодна людина не застрахована від повістки, у якій би їй повідомлялося, що вона повинна прийти в банк і погасити кредит, про який вона гадки не має. Все впирається в прогалини в законодавстві, слабку судово-правову захищеність простих українців і горезвісний людський фактор. Наприклад, ті ж споживчі кредити сьогодні одержати дуже легко, і це, подобається споживачеві. Але в цієї "медалі" є й зворотний бік - далеко не завжди в банківських працівників при видачі споживчих кредитів є час і можливість для більш уважного та скрупульозного проведення ідентифікації, при цьому не виключена ймовірність і зацікавленості окремих осіб видавати кредити підставним клієнтам", - відзначив Морква".
"Якість персоналу банку є найкращим захистом від шахрайства з документами", - погоджується Бондар, додаючи, що при цьому співробітники повинні бути навчені тому, на які ознаки звертати увагу при роботі із клієнтом та його документами. Крім того, за словами експерта, поширенню шахрайства в сфері споживчого кредитування сприяє і та обставина, що дотепер банки України не мають доступу до бази даних загублених паспортів. "Згідно п. 5 Указу Президента України "Про заходи щодо посилення захисту прав клієнтів банків і забезпечення стабільності в банківській системі" від 18 липня 2006 р. (№624/2006), банки України вже давно повинні були одержати доступ до такої бази: "Міністерству внутрішніх справ України, Держкомітету фінансового моніторингу України, Міністерству фінансів за участі Національного банку України з метою забезпечення ідентифікації осіб, які є учасниками фінансових операцій, створити до 1 лютого 2007 року інформаційно-довідкову систему про загублені документи з наданням банкам доступу до цієї системи". Однак Указ не виконаний, що, на думку фахівця, свідчить про відсутність державного підходу в питаннях боротьби із шахрайством у фінансовій сфері. "Можливо, банки в майбутньому й одержать доступ до інформаційно-довідкової системи про загублені паспорти, але коли це трапиться, прогнозувати складно", - відзначає Бондар.
Порятунок потопельників - справа рук самих потопельників
Сьогодні банки прагнуть самостійно вирішувати питання безпеки, у тому числі питання мінімізації своїх ризиків при встановленні відносин із клієнтами. Виявлення осіб, що використовують підроблені паспорти для відкриття рахунків, одержання кредитів і проведення інших банківських операцій, відбувається в банківських установах, куди клієнт звертається за послугами, і в різних банках справа організована по-різному.
"З метою виявлення шахраїв у банках розроблені відповідні методики визначення підроблених документів. Крім того, для виявлення невідповідності представлених даних клієнтом може використовуватися система спеціальних уточнювальних запитань. Також створені типові портрети позичальників підвищеної групи ризику, низка банків застосовує WEB-фотографування клієнтів на місці оформлення кредиту з метою доповнення кредитної справи фотографією особи, яка оформлює кредит. Надалі це використовується у випадку виникнення суперечних питань", - розповідає Леонід Бондар. Експерт визнає, що спроби надання клієнтами недостатньо коректної інформації про себе і документів з ознаками застосування "високих комп'ютерних технологій" мали місце, однак такі клієнти були виявлені на початковому етапі взаємодії, і їм було відмовлено в обслуговуванні. При цьому клієнти діяли завбачливо, у їхніх діях не було явних ознак шахрайства, за що можна було б притягти до кримінальної відповідальності, відзначає Бондар, що дозволяє зробити висновок: як правило, банки мають справу з попередньо добре підготовленими шахрайськими діями.
Наталя Мічковська
