З кожним місяцем пересічним українцям доводиться витрачати на їжу все більшу частину своїх доходів. Внутрішньополітичні міжусобиці та амбіції не дозволяють владі проводити продуману політику втихомирення апетитів торговців і виробників продовольства. Ті ж, почуваючи, що зі споживачів можна вичавити більше, продовжують накручувати ціни. Легким перепочинком для громадян може стати тільки літо, що принесе новий урожай і короткочасне зниження цін.
Більше грошей - вищі ціни
Стрімке зростання цін на їжу стало для українців чи не головною проблемою. За даними Держкомстату, з початку року м'ясо подорожчало на 26,7%, соняшникова олія - на 25,9%, сало і смалець - на 41,5%, овочі - на 57,7%. Загальносвітові тенденції подорожчання продовольства мають досить віддалений вплив на вітчизняний ринок, оскільки до 90% споживаних українцями продуктів виробляються в нашій країні. Чи не щодня роздуваючи ціни, торговці і виробники не перестають виправдовуватися - провиною всьому стали низький урожай минулого року і зростаючі накладні витрати.
Дійсно, відповідно до офіційної статистики, в 2007 р. через посуху та скорочення посівних площ урожай зернових виявився нижчим, ніж у попередньому році, на 14,5%. Найгірші показники були зафіксовані по врожайності кормових. Ячменя торік зібрали 544 тис. т проти 1,1 млн т в 2006 р., вівса - 544 тис. т (690 тис. т роком раніше). Саме нестачу кормів виробники м'яса і птиці назвали головною причиною подорожчання своєї продукції в нинішньому році.
Крім того, як пояснюють в Асоціації фермерів України, дефіцит фуражного зерна зробив додатковий тиск на продуктову пшеницю, оскільки тваринники закуповували на фураж її.
Втім, зовсім очевидно, що якби споживачі не були готові платити за їжу скажені гроші, виробникам і торговцям довелося б стримати свої апетити. Зростання цін було спровоковано збільшенням кількості грошей на руках у населення. Останнім часом запас міцності став висихати. За даними Нацбанку, до травня грошова база виросла на 2,2% (до 145 млрд грн.), а монетарна - на 8,5% (до 429,9 млрд грн.). При цьому найбільший приріст у квітні показала готівка поза банками - на 5,7% (до 116,1 млрд грн.). У НБУ цей факт пояснюють проведенням активної соціальної політики, результатом якої стало вихлюпування в обіг коштів з єдиного казначейського рахунку у вигляді виплачених зарплат, пенсій та інших платежів.
З початку року в три рази були збільшені стипендії студентам, офіційний прожитковий мінімум підвищений на 27,3%, мінімальна зарплата - на 32%. Стабільним джерелом збільшення кількості грошей на руках у населення є постійний перерахунок в "робочому режимі" окремих категорій соцвиплат. Приміром, у квітні Кабінет Міністрів прийняв рішення заднім числом (з 1 березня) перерахувати пенсії. Це стосується 2,2 млн чоловік, або 16% всіх українських пенсіонерів. Крім того, у квітні відомства соцзабезпечення провели перерахунок розмірів низки соціальних виплат у зв'язку з новими нормативами.
Не залишилися скривдженими і громадяни, які працюють. За даними Держкомстату, за перші три місяці нинішнього року реальні заробітні плати в країні виросли на 13,3% у порівнянні з відповідним періодом минулого.
Ніхто не хотів поступатися
Почуваючи можливість одержати максимальні заробітки, виробники активно противилися адміністративним заходам уряду зі стримування цін на продовольство. Мабуть, найбільш показова в цьому плані ситуація із соняшниковою олією - одним з лідерів подорожчання. У відповідь на введення обмежень на її експорт і встановлення граничних надбавок на продукцію виготовлювачі рослинної олії скоротили виробництво (у березні - на 14,6% у порівнянні аналогічним періодом 2007 р.). Один з найбільших виробників соняшникової олії в нашій країні - компанія Cargill - у квітні тимчасово припинила її випуск на двох своїх українських заводах. Основною причиною в компанії назвали введення квот на експорт продукції.
Не упустив можливості поставити палицю в колеса і Президент. Минулого тижня він призупинив дію розпорядження уряду від 7 травня про відстрочку сплати Держкомрезервом митних платежів з імпортованого м'яса і цукру.
Як пояснив перший заступник голови Секретаріату Олександр Шлапак, це вимушений захід, покликаний захистити вітчизняний АПК від руйнівного впливу неринкових механізмів.
"Кабінет Міністрів поставив Держкомрезерв у привілейоване становище відносно інших господарюючих суб'єктів, що порушує і норми українського конкурентного законодавства, і вимоги СОТ. Такі привілеї Держкомрезерву несли загрозу виробникам та імпортерам м'ясної і цукрової продукції", - вторить йому президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Не підтримав урядових починань і парламент - зміни в митний тариф, що істотно знижують мита (у тому числі і на продукти харчування), прийняті тільки в першому читанні ще два тижні тому, відкладені до кращих часів через політичні міжусобиці. А законопроект про безмитний імпорт цього року 250 тис. т м'яса для поповнення Держрезерву взагалі був провалений.
Мало користі принесли і недавні домовленості Кабміну та власників торговельних мереж про встановлення граничних торговельних надбавок до 15%. Торговці, щоб витримати умови угоди і не втратити баришів, збільшили свої заробітки за рахунок надання різноманітних послуг постачальникам. На сьогоднішній день, за різними оцінками, від 30 до 60% роздрібної вартості вітчизняних продуктів становлять саме різноманітні послуги мереж. Про ступінь їхнього впливу на ціни в країні можна судити, порівнявши оптові і роздрібні ціни на імпортні фрукти. За даними проекту "Агроогляд: овочі та фрукти", оптова ціна імпортних яблук навесні поточного року становила 5 грн./кг, а в роздрібних мережах вони коштували близько 20 грн. Навіть із урахуванням мита 0,5 євро/кг і ПДВ 20% різниця вражає.
Ціни візьмуть літню відпустку
У найближчі кілька місяців більшість економістів прогнозують якщо не зниження, то хоча б уповільнення темпів зростання цін на продовольство. "Традиційно влітку частка вітчизняних продуктів у споживчому кошику збільшується. Наприклад, з'являються свіжі фрукти та овочі, що на якийсь час витісняють імпорт", - вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук.
Крім того, у результаті вступу нашої країни у СОТ варто очікувати здешевлення плодоовочевого імпорту. Якщо раніше ставки імпортних мит були фіксованими (у середньому 0,5 євро/кг), то тепер обчислюються у відсотках (від 5 до 20%) від вартості товару.
Що стосується продуктів, що становлять основу раціону, - бакалії і м'яса, то тут експерти очікують тільки зупинки зростання цін. "Навряд чи варто прогнозувати значне зниження цін на всі продукти. Можна говорити про здешевлення зернових, оскільки елеватори заповнені зерном минулого врожаю і виробники будуть змушені погоджуватися на зниження цін. Це, у свою чергу, може вплинути на здешевлення продуктів з них", - відзначає керівник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА Марія Колесник.
Поки прогнози на врожай основних зернових в Україні сприятливі - 40 млн т проти 34,5 млн т торік. З урахуванням перехідних залишків загальна пропозиція зерна в 2008-2009 маркетинговому році може скласти до 46 млн т. Сезонного здешевлення варто очікувати і по інших продуктах.
"З початку весни у зв'язку зі збільшенням надоїв закупівельні ціни на молоко знизилися з 1,8 грн./л у середньому до 1,4", - інформує президент Асоціації фермерів України Іван Томич.
Однак експерти відзначають, що за літньою зупинкою може піти подальший стрибок. "Не слід забувати, що на ціни на продукти харчування, крім вартості сировини, впливають також витрати на оплату праці, транспортні витрати, які постійно зростають", - говорить Кравчук.
"Що стосується експортних товарів, то потрібно враховувати, що внутрішні ціни реагують на ситуацію на світових ринках", - підкреслює Колесник.
"У країні триває скорочення поголів'я великої рогатої худоби і свиней. Співвідношення між вартістю кормів і закупівельними цінами переробників робить цю діяльність невигідною. Особливо гостро стоїть проблема молочного поголів'я. Через те, що ринок молочної продукції фактично монополізований, закупівельні ціни на молоко диктують переробники. Сьогодні вони в середньому становлять 1,3-1,5 грн./л. У такій ситуації селяни просто вирізують молодняк, що ставить під питання відновлення поголів'я. Так що ціни сильно знижуватися не будуть", - пояснив причини подальшого подорожчання Томич.
За даними Національної асоціації молочарів України "Укрмолпром", до 70% усього молока переробники скуповують у населення. Через дрібні обсяги виробництва приватники більше втрачають від різких стрибків вартості корму. При цьому вони не мають можливості відстоювати вигідні для себе закупівельні ціни. У такій ситуації багато хто воліє пустити корів на забій. За даними Державного комітету статистики, тільки за 2007 р. молочне поголів'я в країні скоротилося майже на 300 тис. голів. Не кращі справи і з м'ясним тваринництвом. Поголів'я свиней за минулий рік зменшилося на 1 млн голів.
Поки Кабінет Міністрів не зміг вишукати ринкових методів приборкання цін на продукти. А тому і виробники-монополісти, і торговці будуть користатися з будь-якої можливості вичавити максимальний прибуток. На думку аналітика компанії Dragon Capital Олени Белан, така ситуація закладає міну під всю економіку країни. Малоефективні дії влади зміцнюють інфляційні очікування, які запускають механізм "ціна-зарплата", коли подорожчання стимулює підвищення зарплат, а це збільшує витрати підприємств і приводить до чергового витка цін. У такій ситуації інфляцію не зупинить навіть новий урожай.
Катерина Прищепа
