На минулому тижні робоча група по вступі України до СОТ знову відмовилася затвердити проект доповіді, що регламентує зобов'язання нашої країни перед членами Світового торгового клубу. Експерти знову виявили в документі огріхи й порадили доробити розділи по технічному, санітарному й ветеринарному регулюванню. Чергову спробу затвердити доповідь наші переговірники почнуть на початку жовтня. Приблизно в цей же час звітувати про пророблену роботу перед тамтешніми експертами буде й Росія. Це знову свідчить про те, що, мабуть, Всесвітня торговельна організація готується прийняти у свої ряди Україну й Росію лише одночасно.
За словами заступника міністра економіки Валерія П’ятницького, щоб усунути висунуті до нас претензії, необхідно затвердити ряд урядових нормативів, що стосуються ставок імпортних мит, ліцензування імпорту й розрахунку залізничних тарифів. Як пояснили Діловій столиці у департаменті Міністерства економіки по співробітництву із СОТ, нам рекомендовано знизити ввізного мита на сільськогосподарську продукцію й товари легкої промисловості.
"На 80-90% імпортні мита в Україні відповідають вимогам СОТ. Інші будуть поетапно знижуватися протягом декількох років. Все це вже зафіксовано в законах і тепер повинне бути відображене в підзаконних нормативах", - уточнив директор департаменту В'ячеслав Цимбал. Ще одна вимога членів робочої групи: спростити процедуру ліцензування імпортної продукції.
"Необхідно розробити й затвердити правила акредитації іноземних центрів сертифікації продукції, імпортованої в Україну. Тоді, якщо товар, що поставляється до нас, буде мати сертифікати акредитованих у нас центрів, його не потрібно буде повторно сертифікувати в Україні", - пояснив глава торгово-економічної місії України в Женеві Володимир Балута. Щоб сподобатися експертам СОТ, Кабміну також доведеться попрацювати над новими правилами розрахунку залізничних тарифів.
"Тарифи на залізничні перевезення повинні обчислюватися залежно від відстані транспортування, а не виходячи з того, внутрішня це перевезення або трансгранична. По такому принципі вони розраховуються в країнах ЄС", - пояснив Цимбал. Правда, у Мінтрансі поки не готові говорити про те, яким образом будуть перераховувати тарифи.
Втім, цього разу наші переговірники з'їздили в Женеву на засідання робочої групи не зовсім дарма. Їм удалося погодити одне з найбільш хворобливих питань: підтримки сільського господарства. Як повідомили представники Міністерства фінансів, що були присутнім на переговорах, з наступного року аграрії будуть позбавлені пільг по ПДВ і їм доведеться сплачувати цей податок по загальній ставці 20%. Напередодні засідання робочої групи міністр сільського господарства Юрій Мірошник повідомив, що його відомство вже підготувало пропозиції по фінансуванню галузі в наступному році з урахуванням вимог СОТ.
"Ми домовилися з робочою групою цієї організації про те, що кошти, сплачені аграріями у вигляді ПДВ, стануть акумулюватися на спеціальному рахунку, з якого буде здійснюватися підтримка сільгоспвиробників", - пояснив він. За його словами, у цьому випадку аграрії зможуть розраховувати на бюджетну підтримку в розмірі 4,5 млрд грн. у рік. В Українській аграрній конфедерації таку схему дотирування вважають прийнятної. Якщо ж механізм акумуляції коштів від ПДВ не буде впроваджений, МінАПК збирається запропонувати в бюджеті на наступний рік такий обсяг аграрних дотацій, що зміг би повністю компенсувати селянам їхньої втрати від ліквідації пільг.
Правда, цьому варіанту противиться Мінфін. Розроблений міністерськими фінансистами проект Податкового кодексу встановлює ставку ПДВ для аграріїв в 11%. Мінфін має намір домагатися реалізації свого плану. У цьому його підтримують і депутати.
"Пільговий режим оподатковування для сільгоспвиробників Україна збереже доти, поки це буде можливо. Ми не можемо виділяти дотації сільгоспвиробникам у такому обсязі, як це роблять країни ЄС, тому Кабінет Міністрів шукає інші шляхи фінансової допомоги галузі", - розповів член комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олексій Тесль.
На нинішнім засіданні робочої групи обговорювався також обсяг прямих грошових дотацій для сільгоспвиробників. "Досягнута домовленість про те, що Україна повинна поступово знижувати рівень підтримки, однак цей процес буде значно розтягнутий у часі. Відповідні кроки ми плануємо вживати вже після того, як Україна приєднається до СОТ", - уточнив Балута.
Втім, головною проблемою, що прийде вирішити Києву для успішного затвердження доповіді щодо СОТ, залишається завершення двосторонніх переговорів з Киргизією - єдиною країною, з якої дотепер не підписаний протокол про взаємний доступ на ринки товарів і послуг. Нашим переговірникам у Женеві недвозначно дали зрозуміти, що без згоди всіх членів СОТ вступити в цю організацію нам не вдасться. Нагадаємо, що раніше Бішкек готовий був поставити свій підпис під протоколом лише в обмін на погашення Києвом заборгованості в розмірі 27 млн долл., що виник ще в 1992 р. У ході переговорів було вироблене рішення, по якому зазначений борг зізнається корпоративним (тобто підлягає оплаті самими компаніями, що заборгували). Одночасно Україна надає Киргизії гуманітарну й технічну допомогу. Однак Міністерство економіки дотепер не одержало відповіді з Бішкека на запропоновані йому умови врегулювання суперечки.
И все-таки за підсумками зустрічі голова робочої групи по Україні Марио Матус заявив, що жовтневе засідання може стати останнім. Якщо представлений на ньому проект доповіді задовольнить членів робочої групи, уже в грудні Генеральна рада СОТ ухвалить рішення щодо вступі України. Однак твердої гарантії ніхто не дає.
Цікаво, що одночасно із засіданням робочої групи по вступі України у ВТО в Женеві проходив черговий раунд консультацій з питань приєднання до Всесвітньої торговельної організації РФ. І, як заявив глава російської делегації, керівник департаменту торговельних переговорів Мінекономррозвитку Максим Мєдвєдков, Москва також розраховує стати членом Торговельного клубу до кінця року. Більше того, експерти з СОТ висувають росіянам вимоги, практично ідентичні українським: усунення технічних бар'єрів у торгівлі, приведення у відповідність із вимогами СОТ санітарних і фітосанітарних мір, умов держпідтримки сільського господарства, держзакупівель, діяльності державних торговельних підприємств, торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, ціноутворення й експортних мит. Все це дозволяє спостерігачам говорити про бажання членів СОТ синхронізувати процес вступу в організацію наших країн. Захід попросту не хоче давати Україні й Росії ще один привід для розбрату, переслідуючи власну, цілком меркантильну мету - мінімізувати ризик зриву постачань енергоносіїв європейським споживачам.
