Єврокомісія довго боролася проти "золотих" акцій, аргументуючи тим, що вони перешкоджають вільному обігу капіталу. Однак Берлін, Париж, а також Брюссель збирають нові аргументи на користь золотих акцій.

Вони називаються так, тому що їхня цінність особливо висока й тому що вони недемократичні - адже із принципом "одна акція - один голос" золоті акції не мають нічого спільного.

Вони дають певні привілеї, звичайно це право вето або особливе право голосу, у більшості випадків в інтересах держави. У Швеції такі права є і в приватних інвесторів, наприклад у сім'ї Валленберг.

В Італії, Франції й Іспанії золоті акції існували в банках, телефонних компаніях, енергетичних концернах і страхових компаніях. У Німеччині закон про VW оголосив це підприємство стратегічним. Виробництво й робочі місця не повинні були переміщатися за кордон.

В іншому з 1998 року тут діє принцип "одна акція - один голос".

Єврокомісія довго боролася проти золотих акцій, аргументуючи тим, що вони перешкоджають вільному обігу капіталу. Тепер, здається, пал і закон про VW. Інакше Porsche не зміг би так брати активну участь в VW.

Однак у той же час Берлін, Париж, а також Брюссель збирають нові аргументи на користь золотих акцій. Причиною послужив інтерес державних фондів Росії, Китаю та Близького Сходу, виявлений, наприклад, до аерокосмічного концерну EADS. Заклопотаність викликана тим, що державні інвестори можуть мати не тільки економічні інтереси, а через участь у ключових галузях промисловості прагнути до політичного домінування над іншими країнами.

Це важливий і правильний аргумент. Але мінливий список галузей і обґрунтувань збільшує скепсис - чи настільки гарні золоті акції?

Було б краще, якби економіка залишалася вільною від політичного впливу, насамперед, від недемократичного. Завжди і всюдю.