Віктор Ющенко почав активно втручатися в енергетичну політику країни. Під час останньої зустрічі з угорським прем'єром Ференцом Дюрчанем він пообіцяв зберегти нинішню ціну на електроенергію, експортовану мадярам, в обмін на їхні завірення проінвестувати українську енергетику, що дійсно має потребу в солідних фінансових уливаннях.

Однак в України є досить можливостей залучити відсутні кошти й без спонсування економіки інших країн.

Енергетик-меценат

Своє рішення Віктор Ющенко пояснив попередніми домовленостями з угорцями інвестувати в так званий Острів Бурштынской ТЕС (частина енергосистеми України, з якої здійснюються поставки енергії в Європу).

"Для нас сьогодні надзвичайно актуальна побудова Бурштинського острова, через який ми експортуємо електроенергію в Угорщину. Питання не в тарифах, а в технології й модернізації даного енергоострова", - уточнив він свою позицію.

"Бурштин" дійсно гостро має потребу в інвестиціях, і Україна не може самостійно забезпечити їх у повному обсязі. Зараз зношування його потужностей, що генерують, досягає 80%. У результаті за п'ять останнього років експортний потенціал ТЕС знизився на 50 Мвт - до 550 Мвт. Однак у держбюджеті не передбачено грошей на реконструкцію бурштинської енергосистеми. Спробу врятувати потопаючий енергоострів почала держкомпанія "Західенерго", що експлуатує Бурштинську ТЕС. Недавно енергетики заявили про підготовку дебютного випуску облігацій на 250 млн грн, кошти від продажу яких направлять на реконструкцію потужностей, що генерують. Але цих грошей вистачить максимум на два із дванадцяти енергоблоків станції.

Швидше за все, основним угорським інвестором у Бурштинську ТЕС виступить місцевий бізнесмен-енергетик Ласло Капойї - власник компанії System Consulting, відомої своєю першістю в укладанні договору з "Укрінтеренерго" на імпорт електроенергії зі станції "Бурштин".

Вдало укласти контракт йому вдалося в 1995 р., після того як він інвестував в український енергоострів кілька мільйонів доларів, завдяки чому електростанція стала сумісної із західними енергосистемами. Зроблені фінансові уливання дозволяють Ласло Капойї вже дванадцять років залишатися найбільшим імпортером українського струму в Угорщину, закуповуючи щорічно порядку 350 Мвт на дуже вигідних умовах. Середня ціна закупівлі електроенергії System Consulting в "Укрінтеренерго" перебуває на рівні 3 центів/квт.година, а продажу - близько 7 центів, що забезпечує компанії щорічний прибуток в 100 млн дол.

Така дружба Києва й Будапешта виглядає трохи дивно на тлі планів "Укрінтеренерго" збільшити обсяги продажів електроенергії в Європу через аукціони. Нагадаємо, що з березня 2007 р. вітчизняна компанія вже початку щокварталу реалізовувати через торги 100 Мвт експортованої на Захід електроенергії.

Переможниця останніх - угорська компанія Energy Capital ZRt. Василя Бечваржа - викупила цей обсяг по 8-9 центів/квт.година. Втім, зараз у вітчизняних енергетиків немає права виставляти на аукціон обсяг струму, реалізованого Ласло Капойї, оскільки контракт між System Consulting і "Укрінтеренерго" укладений до 2015 р. Але в України вже є досвід денонсації подібних договорів: у січні нинішнього року "Укрінтеренерго" підписало річний контракт на поставку 100 Мвт із угорською компанією Emfesz Kft. Дмитра Фирташа, а вже через кілька місяців достроково його розірвало й стало продавати на аукціонах вивільнену в такий спосіб енергію.

Електричні надії

Безумовно, надійти в такий же спосіб з усіма наявними контрактами буде досить проблематично. Зараз, крім Угорщини, Україна експортує електроенергію ще в п'ять країн: Польщу, Молдову, Словаччину, Румунію й Росію. На поставку струму в Румунію й Словаччину, що спільно імпортує порядку 100 Мвт, в "Укрінтеренерго" укладені контракти з компанією Korlea Invest a.s. до кінця 2008 р. Але навіть якби наші енергетики й були вільні від контрактів, те навряд чи вони б змогли значно збільшити ціну поставок в інші країни.

Приміром, з Румунією такий план реалізувати складно хоча б тому, що буквально два тижні назад Москва початку експортувати туди 80 Мвт із Молдавської ГРЕС, що належить російської ЗАТ "Інтер РАО ЄЕС". Росіяни реалізують свій струм Будапешту за ціною близько 5 центів/квт.година, і готові надалі нарощувати обсяги поставок. Тому Україні, що експортує в Румунію електроенергію по 4 центи/квт.година, значно підвищити ціну не вдасться.

У Молдову й Росію продавати енергію через систему аукціонів можна було б уже з 1 січня 2008 р., коли закінчаться терміни договорів, укладених з АТ "Енергоком" і "Інтер РАО" відповідно. Але організувати торги не вийде через банальну відсутність конкурентів у вищевказаних компаній.

При такому розкладі гарним шансом "Укрінтеренерго" збільшити вартість експортованої електроенергії залишається введення коефіцієнта росту ціни в існуючих довгострокових контрактах. Перевага цього методу полягає в тому, що наша країна зможе плавно нарощувати ціну на струм без денонсації існуючих договорів з європейськими компаніями й ризику стати неконкурентоспроможної в ціновій площині.

Саме головне, що такий план дає нам непогані шанси на консолідацію коштів, необхідних для самостійної реконструкції "Бурштина", що виключає необхідність іти на довгострокові поставки струму заморським інвесторам на кабальних умовах.