Торік ринок споживчого кредитування в Україні розвивався форсованими темпами: його обсяг склав близько 7 млрд грн, а темпи зростання досягли 70%.

Активізації цього процесу сприяє активна рекламна кампанія багатьох фінансових установ, що затягають потенційних клієнтів усілякими пільговими позиками й зниженими кредитними ставками. За якими криються додаткові платежі й комісійні збори. У результаті реальні процентні ставки в середньому вдвічі перевищують заявлені банками й продавцями, тобто іноді досягають 60% річних.

Пільговик з картами

Самий безболісний спосіб отримати банківський кредит на сьогодні - це кредитна карта з так називаним пільговим періодом, за час дії якого позичальник практично нічого не сплачує банку (0,1-0,01% річних).

Фактично така карта - найзручніший спосіб купити необхідну в господарстві річ до зарплати. Звичайно, банкіри - не меценати, і свій прибуток вони однаково отримують. Якщо клієнт розплачується кредитною картою в магазині, то торговець заплатить комісійні банку - від 2% до 2,5% вартості покупки. Якщо ж позичальник вирішив перевести свій кредит у готівку, то за це задоволення доведеться заплатити особисто - до 2-3% знятої в банкомату суми. Тобто, переведення в готівку кредиту обійдеться в стандартні 24-36% річних, звичайну ставку по банківських споживчих кредитах.

Для отримаання карткового кредиту треба заповнити стандартну для всіх банків заявку-анкету, надавши паспорт і довідку про одержання ідентифікаційного коду, а також документи, що підтверджують прибутки клієнта за останні півроку. До клієнтів з вулиці банки при оформленні карткових кредитів ставляться досить вимогливо. Потенційний позичальник для одержання карти з кредитним лімітом повинен пройти повний цикл кредитного аналізу, що звичайно триває три дні.

"У силу того що карткові кредитні продукти є беззаставними, додаткові прибутки, крім зазначених у довідці підприємства-роботодавця, не враховуються при ухваленні рішення про надання кредиту й визначення ліміту", - нагадує керуючий київською обласною філією Укрсоцбанку Андрій Оністрат.

Після того як банк з'ясує розмір щомісячних прибутків, можна вибирати, який кредитний продукт буде "прикручений" до картки. Звичайно як кредити з пільговим періодом банки пропонують своїм клієнтам так званий овердрафт - кредит у розмірі 50-70% щомісячної зарплати (надходжень на платіжну карту). Овердрафт автоматично погашається й знову стає доступний після нарахування на карту чергової зарплати. Як й у будь-якій бочці меду, пільгова кредитна пропозиція має й свою ложку дьогтю: строк подібного кредитування звичайно обмежений 30, рідше 50 днями. Якщо не погасити кредит за цей час, банк включить своєму боржникові стандартну для споживчих кредитів процентну ставку, а іноді ще й оштрафує. У цьому випадку платити за кредитний перебір доведеться дуже дорого - від 17% до 300% річних.

Принада для клієнта

Ефективним способом запотяга клієнта є кобрендинг. Це спільний проект фінансово-кредитної установи та торговельної мережі або компанії, що надає які-небудь послуги приватним особам. Вкладаючи гроші в неприбутковий на перший погляд кобренд-проект, банки втримують клієнта в рамках системи й однаково заробляють на ньому. У цьому тандемі банк випускає платіжний інструмент (картку), відкриває кредитну лінію та забезпечує фінансову сторону процесу, а другий учасник проекту надає власникові картки пільги: бонуси, знижки, додаткові послуги.

Ідеальна модель кобренд-проекту для супермаркету виглядає приблизно так. Як тільки клієнт входить у магазин, система пізнає його й отримує з сервера свого оператора інформацію про попередні покупки, знижки й переваги. Після цього продавець-консультант повідомить, що в магазині з'явилося вино улюбленої марки нового врожаю, а у відділі сирів порекомендує купити до вина певні сорти сиру, три з яких клієнт ще не пробував, а четвертий купував лише один раз. Крім того, оскільки за останній рік загальні покупки в даній мережі перевищили якусь суму, знижка підвищується з 2 до 2,5%. Зрозуміло, що людина ніколи не змінить банку, що дає своїм клієнтам доступ до настільки високого сервісу.

За останні кілька років кобренд-проекти були запущені десятком українських банків, в основному з групи найбільших, але багато хто з них умерли своєю смертю. Причина - збитковість.

За словами першого заступника голови правління "Родовід Банку" Дмитра Єгоренка, такі проекти вимагають дуже великих інвестицій.

"Наприклад, у касі супермаркету платіж карткою повинен здійснюватися за 7-8 секунд. Якщо це займе 12 секунд, то роздрібній мережі проект стає нецікавим: покупцям доведеться стояти в черзі,- стверджує він. - Тобто, банк і партнерська мережа повинні вкладати мільйони гривень у кожний такий проект".

Проте, при гарній організації процесу банк отримує відразу кілька джерел прибутку. По-перше, збільшення обігів на карткових рахунках клієнта, який буде використовувати картку для розрахунку в партнерській торговельній мережі. По-друге, оскільки такі картки часто передбачають відкриття кредитної лінії, - відсотки по кредиту, причому, найчастіше трохи вище середньоринкових. І по-третє, так можна привертати нових клієнтів і збільшувати обсяг їхнього спілкування вже безпосередньо з банком, пропонуючи нові послуги.