Ініціативу голови Національного банку Сергія Тігіпка про дострокове погашення боргу МВФ ($1,8 млрд) поки що не схвалено ні урядом, ні Радою НБУ. У самому Фонді вважають, що повернення значних сум за короткий термін може негативно позначитися на монетарній політиці, підвищити інфляційні ризики.

Нинішнього року значна увага учасників фінансового ринку прикута до стану міжбанківського кредитного ринку. Це й не дивно, адже на ньому час від часу спостерігається певне зростання відсоткових ставок, що, з одного боку, не влаштовує банки, які регулярно працюють у цьому сегменті ринку, а з іншого — не може задовольняти Національний банк як орган, відповідальний за стабільне функціонування грошово-кредитного ринку.

Щонайменше у десяти банківських установах функції першої особи виконують заступники або екс-керівники інших структур. У одних випадках ВО — явище бюрократичного штибу, й затвердження нового керівника є питанням часу. В інших — тривале існування банку «без голови» свідчить або про труднощі з вибором нової кандидатури, або про протиріччя між акціонерами. Другий варіант поширеніший.

З 13 вересня набрало чинності Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затверджене Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) 17 липня 2003 року. Поява документа, де чітко визначено процедуру здійснення емісії та прописано послідовність дій емітента, здатне активізувати і без того бурхливий розвиток ринку корпоративних цінних паперів.

Ефектну PR-готовність головного банкіра країни Сергія Тігіпка достроково розрахуватися з усіма боргами України перед Міжнародним валютним фондом кредитор сприйняв досить стримано. Голова представництва МВФ в Україні Лоренцо Фільюолі навіть зробив днями застереження: «Якщо погашення буде одномоментним, то це може негативно вплинути на монетарну політику, і Нацбанку у такому випадку доведеться купити значну суму інвалюти, яку він не зможе швидко стерилізувати».

Рішення правління Нацбанку ініціювати дострокове повернення боргу України МВФ у розмірі $1,8 млрд до кінця цього року стало сенсацією. Можливо в Нацбанку трохи поквапилися, бо доцільність повернення такої значної суми найбільшому кредиторові України викликає масу запитань.

Пули з перестрахування сільськогосподарських ризиків, створені страховиками влітку нинішнього року, з вересня почали повноцінну роботу. Уже сьогодні компанії готові запропонувати аграріям новий продукт по страхуванню озимої пшениці, а на весну вони готують для фермерів ще кілька програм.

У передвиборчій кампанії Бориса Єльцина (останній раз його обрали президентом у 1996 році) багато йшлося про «російське економічне диво», яке Москва ось-ось продемонструє усьому світу.

Минуло п’ять років від російської фінансової кризи, яка ввійшла в історію як дефолт-98. Російською цю кризу називають, мабуть, лише в Україні та Білорусі, оскільки в РФ її прийнято вважати логічним продовженням фінансових проблем Південно-Східної Азії, що поширилися на Східну Європу і Латинську Америку.

Україна поступово приєднується до банківського пенсійного обслуговування: вже понад два мільйони пенсіонерів отримують свої гроші у банках. Безсумнівно, це ще одне підтвердження зростання довіри населення до банківської системи.

Динаміка розвитку та ефективність небанківського фінансового сектору в Україні далека від світових стандартів. Значна кількість фінансових установ, хоч як дивно, негативно позначається на якості послуг.