Проблеми банків з погашеннями зовнішніх кредитів і повальні неплатежі позичальників вилилися минулого тижня в глобальну кризу довіри. Щоб не збільшувати портфелі проблемних позик, банкіри вчинили просто - практично повністю згорнули кредитування. Склалася парадоксальна ситуація: при вирослій ліквідності ринку ставки по міжбанківських кредитах злетіли до небес.
Почасти врятувати становище зможуть лише чиновники. Від Держказначейства чекають виходу на ресурсний міжбанк, а від НБУ - продажу долара, через недостачу якого курс минулого тижня досяг 5,25 грн./$. Банкіри впевнені, що самостійно ринок не впорається з кризовою ситуацією. Адже в підприємств, що не гасять кредити через стрімке падіння продажів промислових товарів, найближчим часом коштів не з'являться - у міру зростання цін населення відмовляється від всіх надмірностей, залишаючи зарплати в продуктових магазинах.
Ефект доміно
Ресурсний ринок паралізувало на початку минулого тижня. У вівторок-середу фінустанови хоч і виставляли по "нічним" позикам високі котирування (25-30% по гривні й 20-25% по долару), однак реальних угод по них практично не проводилося. "Великі банки не поспішали виводити свої ресурси на ринок та активно закривали ліміти на дрібних і середніх колег.
Таким чином, проявлялися перші ознаки недовіри", - розповів в інтерв'ю "ДС" директор департаменту казначейства УБРП Віктор Єрасов. "Якщо ще в середині вересня ми мали ліміти приблизно на 100 фінустанов, то за станом на минулу середу - всього лише на 15. Реально ми працювали із ще меншим колом партнерів - в основному з банками з іноземним капіталом, за якими стояли сильні материнські структури", - доповнив його перший заступник голови великої столичної фінустанови.
Цього разу висока вартість кредитів ніяк не була пов'язана з недостачею ресурсів: на початку жовтня банківській системі вдалося помітно підвищити свою ліквідність у порівнянні із серпнем-вереснем - та виросла з 16-18 млрд грн. до більше 20 млрд грн. "Це практично подвійне покриття обов'язкових резервів комерційних банків, але ставки трималися на досить високому рівні через кризу довіри", - пояснив ситуацію директор департаменту операцій на фінансових ринках банку "Фінанси та Кредит" Андрій Войтенко.
За словами експертів, головною причиною параної на ресурсному ринку став скандал з Промінвестбанком, слухи про нестабільність в якому поповзли ще наприкінці вересня. Минулого тижня вони вилилися в паніку вкладників, які стали вимітати кошти з рахунків ПІБа. Справжнім же шоком для фінансистів стала заявка банку на рефінансування від НБУ, що підтвердила інформацію про його фінансові проблеми.
Їх не змогли заспокоїти навіть новини про те, що Промінвестбанк одержав від НБУ рефінансування на 5 млрд грн. "Дуже багато фінустанов через міжбанківський ринок були пов'язані з ПІБом, всі розуміли, що виниклі в нього проблеми можуть позначитися на всьому вітчизняному фінансовому ринку", - сказав "ДС" виконавчий директор ФГ "Консалтинг та інвестиції" Дмитро Піддубний. Після історії з Промінвестбанком фінансисти вже з великою підозрою дивилися на всіх великих покупців ресурсів, особливо на тих, на які чекали великі виплати по запозиченнях. Найяскравішим прикладом минулого тижня стала історія з Надра Банком, що активно скуповував ресурси для погашення зовнішнього кредиту - $130 млн групі європейських фінустанов на чолі з бельгійсько-голландським Fortis Bank і німецьким BayernLB. Договір з іноземцями передбачав можливість пролонгування кредиту, однак, за неофіційною інформацією, у зв'язку із загостренням фінансової кризи у світі Надра Банку в цьому було відмовлено.
Добровільно-примусове погашення
Експерти сьогодні виділяють дві основні причини кризи довіри, які накрили вітчизняну банківську систему. Головна - абсолютна неготовність фінустанов до погашень зовнішніх запозичень, пік яких доводиться саме на четвертий квартал. За підрахунками фахівців, у жовтні-грудні українські банки повинні виплатити за зовнішніми боргами біля $900 млн. Як правило, мова йде про погашення річних позик, оформлених нашими фінансистами в другій половині 2007 р. Тоді рекорд поставив ПУМБ, що залучив синдикатів на $240 млн, за ним ішли Укрсоцбанк і Райффайзен Банк Аваль, кожний з яких одержав з-за кордону по $200 млн, і УкрСиббанк, що залучив $110 млн.
Проти банків-боржників грає відразу два основних фактори. Головний - світова фінансова криза, через яку наші банки не можуть вчинити, як вони неодноразово робили раніше: при дефіциті коштів виходили на європейський ринок і брали нову позику, здійснюючи рефінансування старих боргів. Також проти аматорів зовнішніх запозичень грає й нестабільність на вітчизняному валютному ринку. Навіть якщо у вересні-жовтні банку й вдалося розжитися гривнею, то йому було вкрай складно перевести її в долари, в яких, власне, і потрібно гасити зовнішній кредит. Нерідко їх не вдавалося придбати навіть за максимальним курсом - минулого тижня вартість американської валюти на міжбанку досягла максимального значення цього року - 5,25 грн./$. У такому положенні ситуацію могли б урятувати лише інтервенції НБУ, однак він за місяць лише кілька разів вийшов із продажами долара, причому в незначних обсягах, не задовольнивши реальні потреби ринку.
Населення купує тільки їжу
Не менш значима причина кризи довіри на фінансовому ринку - це повальне непогашення банківських кредитів вітчизняними підприємствами. "Ситуація набуває загрозливих масштабів. Низкою системних фінустанов неплатежі по кредитах привели до збільшення частки проблемних кредитів до рекордних 10-12% портфеля юросіб, і це при тому, що ще влітку банкам вдавалося укладатися в 1-3%", - розповів заступник голови великого столичного банку.
За словами фінансистів, найбільшими неплатниками стали торговельні підприємства, що займаються продажем промислових товарів (одягу, взуття, побутової техніки та ін.), що пояснювали свою недисциплінованість істотним падінням продажів. Через невпинне зростання цін на товари й послуги населення значно скоротило свої витрати на промтовари, залишаючи зароблене переважно в продуктових магазинах. Те ж падіння платоспроможності громадян стало причиною проблем в автодилерів і будівельних підприємств: українці зменшили покупки нових машин і квартир, і в компаній не найшлося коштів для погашення банківських кредитів.
До кінця минулого тижня зниження платіжної дисципліни перекинулося й на банки. Спочатку вони припинили проводити клієнтські виплати в точно призначений день, затягуючи їх часом на троє діб, а потім стали затримувати й оплату міжбанківських угод. "Наш банк продавав готівку одній з великих фінустанов, і в неї виникли проблеми з поставкою нам безготівки. Ми не боялися, що нам не заплатять, але "дочка" шановної в Європі структури затримала оплату на кілька годин", - розповів голова правління Терра Банку Сергій Щербина. Минулої п'ятниці перебої з готівкою почало відчувати й населення: у Києві власникам карт далеко не завжди вдавалося зняти гроші з карткових рахунків не тільки в банкоматах, але й у касах банків.
НБУ імітує допомогу
Банкіри вважають, що в нинішній ситуації не існує заходів, які дозволили б у короткий термін стабілізувати ситуацію на вітчизняному фінансовому ринку, вони впевнені, що її можна лише локалізувати і призупинити розвиток кризи довіри. Адже банки не зможуть ефективно боротися з несплатою кредитів. "Платіжна дисципліна продовжить погіршуватися: металургійні підприємства, які ще у вересні гасили свої кредити, сьогодні попереджають про можливі затримки, обґрунтовуючи це зниженням обсягів продажів металу за кордон.
Так що кредитні портфелі банків стануть ще гірше, і недовіра буде тільки рости", - відзначив у бесіді заступник голови однієї з київських фінустанов. У цій ситуації могли б допомогти хіба що іноземні інвестиції в українську економіку, на які в умовах загострення світової кризи наївно розраховувати. "Ринки зовнішніх позик заморожені, і чекати нових залучень не доводиться. Так що для нормалізації ситуації потрібен час (півроку-рік) і термінові спільні превентивні дії НБУ та уряду", - підкреслив у бесіді з "ДС" Андрій Войтенко.
Все, що можна зробити в даному становищі - це підтримати банківську систему ресурсами й валютою. Грошових уливань фінансисти сьогодні чекають від Нацбанку у вигляді рефінансування й від Держказначейства. Останнє минулого тижня заявило про плани з виходу на ресурсний ринок.
Там вже взялися за відпрацьовування механізму торгівлі грішми. Як вдалося з'ясувати, для продажу ресурсів буде застосовуватися схема роботи через Укрексимбанк та Ощадбанк: на їхніх депозитах будуть розміщатися бюджетні кошти, і держбанки стануть продавати їх під заставу ОВДП. Фінансисти позитивно оцінюють такі новації, хоча й побоюються, що виведення на відкритий ринок державних коштів затягнуться в часі. "У Держказначейства досить великі залишки - близько 5 млрд, які вони можуть вивести на ринок без втрати для бюджету", - сказав Віктор Єрасов. Передбачається, що до виходу на міжбанк казначейства фінустанови будуть перебиватися на рефінансуванні НБУ, що обіцяв розглядати й задовольняти їхні заявки.
Правда, нацбанківське кредитування, на думку експертів, буде ефективним лише за однієї умови - якщо одночасно центробанк буде активно продавати ВКВ на валютному ринку. Адже саме в інвалюті фінустановам сьогодні необхідно гасити свої іноземні позики.
Банкіри розраховують на те, що вже цього тижня НБУ почне повноцінні інтервенції на валютному міжбанку. Лише в цьому випадку фінансисти прогнозують стабілізацію безготівкового курсу на рівні 5-5,05 грн./$, готівкового - 5,1-5,12 грн./$. Якщо цього не відбудеться, вони очікують подорожчання на міжбанку до 5,25-5,30 грн./$, в обмінниках - до 5,30-5,4 грн./$.
