НБУ підкрадається до роздробу

НБУ має намір поставити хрест на кредитуванні населення без початкового внеску, а також серйозно зменшити обсяги видачі позик без застави. Регулятор вже підготував проект відповідної постанови і, за прогнозами експертів, прийме його в остаточній редакції до кінця цього літа. Фінансисти прогнозують стрімке падіння темпів збільшення кредитного портфеля фізосіб.

Проект постанови НБУ, оприлюднений минулого тижня Українським кредитно-банківським союзом, ґрунтовно змінює класифікацію пересічних позичальників, яку вітчизняні фінустанови роблять напередодні надання будь-якого кредиту фізичній особі. Сьогодні, відносячи клієнта до одного з п'яти існуючих класів, банк оцінює його фінансовий стан і ліквідність застави, що надається.

Новий же документ припускає брати до уваги ще й розмір мінімального початкового внеску: щоб потрапити в групу "А", куди відносять висококласних позичальників, необхідно внести власними коштами не менше 20% вартості придбаного в кредит майна, у групу "Б" - 15%, в "В" - 10%. Менші внески припускають присвоєння класів "Г" і "Д". Той же найнижчий клас "Д" загрожує пересічному громадянинові, якщо він побажає оформити кредит без застави.

Крім цього, проектом постанови детально прописується оцінка клієнтів, що претендують на "овердрафти" (зазвичай надаються за допомогою карток). За ним "стандартним" буде вважатися кредит позичальникові класу "А" строком до 30 днів, "сумнівним" - клієнтові класу "А" на 31-60 днів і "Б" - на 1-60 днів. У всіх інших випадках "овердрафтам" стануть автоматично присвоювати категорію "безнадійних".

Хоча більшість українців мало переймаються класами, які присвоюють їм, і практично ніколи не знають, у яку групу фінансисти відносять їхні позики, однак від цих характеристик прямо залежить вартість кредитів - у випадку з іпотекою та автокредитуванням, наприклад, вона може підвищуватися або знижуватися відразу на 1-3% річних. Адже чим вищий клас, тим у менших обсягах банкірам доведеться формувати резерви і менші суми даремно заморожувати на коррахунках.

Після прийняття вищезгаданого документа резервування стане особливо актуальною проблемою для вітчизняних фінустанов, оскільки ним істотно піднімаються чинні нормативи: резерви під "стандартну заборгованість" збільшуються з 2 до 4% обсягу, "під контролем" при простроченні до 10 днів - з 10 до 20% і по "субстандартній" при простроченні 11-20 днів - з 40 до 60% суми.

Хоча нацбанківці неодноразово закликали підопічних підвищити якість своїх кредитних портфелів і погрожували жорсткими заходами в споживчому кредитуванні, однак новий документ по-справжньому приголомшив фінансистів. "Дані нововведення відображають послідовні кроки центробанку з жорсткості монетарної політики та обмеження зростання грошової маси. У першу чергу вони направлені на зменшення найнебезпечнішого сегмента споживчого кредитування - бланкового та запозичень із невеликим початковим внеском", - розповів "ДС" начальник управління з роботи з борговими інструментами ЗАТ "Альфа-банк" Олександр Печеріцин.

"Правила посилюються, щоб уникнути активного підвищення обсягів простроченої заборгованості по кредитах", - доповнила його заступник голови правління "Хрещатика" Ірина Скирчук. За даними НБУ, із січня по травень питома вага проблемних позик у загальному кредитному портфелі вітчизняної банківської системи збільшилася з 1,31 до 1,48%. Більша частина "проблемки" була сконцентрована в споживчому кредитуванні.

У випадку затвердження проекту постанови в даній редакції фінансисти не сумніваються в черговому подорожчанні споживчих кредитів, які з початку року вже і без того додали 2-7% річних залежно від виду. "Будь-яка жорсткість або адміністративне регулювання ризик-політики і норм резервування веде до зниження прибутковості і, як наслідок, подорожчання позик", - пояснив "ДС" начальник управління роздрібного бізнесу ПУМБ Валерій Пацуй. "Безсумнівно, відбудеться переоцінка вартості кредитних продуктів", - погодився з колегою начальник департаменту розробки продуктів роздрібного бізнесу VAB Банку Антон Шаперенков.

На думку фінансистів, найактивніше будуть рости в ціні позики без застави - цільові, що надаються на конкретні покупки в торговельних мережах країни, кеш-кредити і деякі карткові. За різними оцінками, подорожчання може скласти відразу на 3-5% річних і навряд чи буде відкритим: фінустанови стануть вводити додаткові комісії та підвищувати старі, украй рідко переглядаючи рекламовані процентні ставки. Збільшення цін фахівці прогнозують і по програмах автокредитування та іпотеки, щоправда, тільки під позики з мінімальним початковим внеском (10-15% вартості покупки) - на 1-2% річних.

"Наприклад, банки, що кредитують автомобілі без початкового внеску, або помітно підвищать ціну на цей продукт, або обмежать його", - розповів "ДС" Антон Шаперенков.

Новації регулятора серйозно підкосять і поточні результати банківської системи. "Вітчизняні фінустанови, які за підсумками шести місяців продемонстрували достатню прибутковість, лише зменшать свій результат. Ті ж з них, що працювали в основному з беззаставними позиками і кредитами з нульовим початковим внеском, повинні будуть дістати із власних ресурсів частину коштів для формування резервів", - відзначила Ірина Скирчук.

У зв'язку із цим банкіри мають намір лобіювати не тільки деяке пом'якшення норм, прописаних постановою, але й поетапний вступ її в силу. Оптимальним вважається впровадження нових правил з 1 січня 2009 р.

Олена Лисенко